Радянське керівництво з ціллю захисту Радянської держави від кайзерської Германії приступило до організації регулярних збройних сил. 28 січня 1918 року голова Ради Народних Комісарів В.І. Ульянов (Ленін) підписав декрет «Про організацію Робітничо – селянської Червоної армії» (РСЧА), а 11 січня декрет «Про організацію Робітничо – селянського Червоного флоту» (РСЧФ). До Червоної армії та Червоного флоту приймалися трудящі, добровільно виявили бажання служити в рядах озброєних захисників Вітчизни.

18 лютого 1918 року австро-німецькі (лише німецьких дивізій було 39) і турецькі війська, віроломно порушивши перемир'я, поміщене 15 грудня 1917 року, вторглися до Радянської Росії і приступили до окупації України, Білорусії і Прибалтики.

21 лютого німецькі війська захопили Мінськ. Цього дня Радянський уряд звернувся до народу із зверненням «Соціалістична Вітчизна в небезпеці!»

23 лютого в Петрограді був проведений день Червоної Армії під гаслом захисту соціалістичної Вітчизни від «кайзерських військ». Лише у Петрограді на відсіч ворогові піднялися десятки тисяч добровольців. Знов сформовані частини РСЧА відразу ж вступали в бій проти німецьких військ.

Треба сказати, що багато істориків ставлять під сумнів факт, якої б то не було помітної перемоги в ці дні 1918 року. Газети того часу не містять переможних статей. Не говорили про річницю перемоги і через рік - в 1919 р. Подібні згадки почали з'являтися лише на початку 20-х років.

З 1922 року 23 лютого набуло характеру великого всенародного свята, як День Народження Червоної Армії. 22 лютого 1922 року на Червоній площі відбувся парад військ Московського гарнізону, а увечері - урочисте засідання Моссовета спільно з представниками військових частин Московського гарнізону.

І з 1923 за наказом Реввоєнради Республіки 23 лютого щорік відзначався як День Червоної Армії. З 1946 року свято стало називатися День Радянської Армії і Військово-морського Флоту.